ЗДО №8, ”Ялиночка”, Хуст
Хуст, Закарпатська область

ДЛЯ ВАС, БАТЬКИ

"Перший раз до дитсадка"

Якщо дитина – єдина в сім'ї, часто хворіє, відчуває страхи, то її вход­ження в дитячий садок повинне бути поступовим. Спочатку її потрібно привести в групу, познайомити з вихователем та іншими дітьми, подиви­тися разом іграшки, викликати інтерес до нового оточення і повернутися додому. Потім декілька днів можна приводити дитину в садок і забирати до початку денного сну. Залежно від поведінки дитини час перебування потрібно поступово збільшувати. Вдома бажано більше грати з малюком у рухливі емоційні ігри, оскільки в дитячому садку дитина відчуває себе скуто, напружено, а якщо не розрядити це напруження, то воно може стати причиною неврозу.

Оптимальним для швидкого й успішного звикання дитини до дитячого садка вважається трирічний вік. На цей період припадає криза раннього дитинства, що іменується психологами кризою трьох років. Діти, прагнучи затвердити своє «Я», тяжіють до самостійності. Під час виходу з кризи дитсадівський режим може сприятливо вплинути на становлення особистості дитини та її адаптацію до нового соціального середовища.

Період з чотирьох до п'яти - шести років найменш сприятливий розвиток дитини відносно стабілізується, і різка зміна способу життя може призвести до несприятливих наслідків. Дитина, як стверджують психологи, сприймає атмосферу дитсадівської спільноти як насильство над особистіс­тю, втрату власної індивідуальності.

На кожних сто дітей припадає два-три випадки тривалої і повної дезадаптації дітей до умов дитячого садка. Як правило, це єдині діти в сім'ї або малюки, що просиділи тривалий час удома з мамою або бабусею.

Дитина відмовляється ходити в дитячий садок, а значить, з'являються істерики, примхи, а іноді й соматичні розлади – підвищення температури, болі в животі, загострення хронічних захворювань. Дії дитини вибудо­вуються приблизно за такою схемою: спочатку вона вдається до прохань і розповідей про те, як погано в садку; якщо це не допомагає, тоді в хід; йдуть сльози та істерики; не діють і вони – залишається один засіб – хво­роба. Якщо після одужання малюка наміри батьків водити дитину в садок не змінюються, настає рецидив.

Рекомендації та поради:

Що потрібно знати про адаптацію дитини в дитячому садку:

а) Перелік правил для батьків, дотримання яких допоможе адаптувати дитини до дошкільної установи

1. До вступу дитини в садочок рекомендується неодноразові короткочасні екскурсії до групи та знайомство з педагогами. Краще, якщо ці відвідування будуть відбуватися у вечірній час. Це допоможе зняти емоційну напругу та встановити контакт з педагогом як батькам, так і дітям.

2. Необхідно розповісти педагогам про індивідуальні особливості дитини: його темперамент, характер, звички, улюблене заняття, переваги в їжі і т.д. Також слід повідомити про те, як, яким чином батьки реагують на неадекватну або небажану поведінку дитини. Наприклад, коли він капризує, сердиться або пустує.

3. Педагоги повинні бути ознайомлені з особливостями режиму дня малюка в сім'ї, коли і як він засинає, просинається, як відбувається годування, чи супроводжується воно особливим ритуалом,як організовується неспання дитини?

4. Для педагога буде цікавою інформація про сформовані або несформовані культурно-гігієнічні навички (чи вміє дитина самостійно та акуратно їсти, одягатися, роздягатися, користуватися носовою хустинкою, горшком і т.д.).

5. Слід розповісти вихователеві й про те, як формувався досвід спілкування дитини з дорослими та однолітками, яке коло її спілкування (чи вміє бути доброзичливим, чи грається разом або поряд з іншими дітьми, чи знає та використовує необхідні правила для встановлення та підтримки контакту з дорослими, так і з дітьми).

ЯК ОДЯГАТИСЯ В САДОК

  • Купуйте одяг, який дитина може одягнути або зняти самостійно (штани з еластичним поясом, сорочки з великими ґудзиками, светри з широким коміром)ю
  • Одяг має бути зручним. Для дитини садок на цілий день як домівка, тому в строгому костюмі або сукні, котру шкода зім’яти буде незручно.
  • Одяг повинен бути чистим та охайним! Саме від цього залежить відношення до вашої дитини. Зрозуміло, що в садку трапляються усілякі казуси – грав на полу, облився супом, впав на вулиці, тому краще мати декілька комплектів одягу на зміну.

 

ЩО ВЗЯТИ З СОБОЮ

  • Візьміть у дитячий садок улюблені іграшки дитини, з якими вона зазвичай грає або засинає.
  • Якщо дитина починає сумувати за батьками, можна через вихователя передати для неї маленьке привітання з дому: цукерку, картинку або будь-яку гарну річ. У потрібну хвилину таким подаруночок підніме настрій дитині.

 

ЯК ПОЛЕГШИТИ ВХІД ДО КОЛЕКТИВУ

  • Пограйте з дитиною та іграшками в дитячий садок: розподіліть ролі дітей і вихователів, та спробуйте розіграти різна ситуації, що зможуть виникнути у дитини. Орієнтуйте гру на позитивні результати.
  • Поговоріть з дитиною про можливі труднощі та до кого вона може звернутися по допомогу. Наприклад: якщо ти захочеш пити, підійти до виховательки т скажи: «Я хочу пити», і Світлана Миколаївна наллє тобі води» і т.п.
  • На початку відвідування дитячого садка приведіть дитину в першій половині дня, коли діти гуляють. Вона охоче познайомиться з однолітками ф поступово включиться у спільні ігри. Заберіть дитину перед обідом. Нехай перспектива пообідати за загальним столом здається їй привабливою та бажаною.
  • Якщо умови дозволяють Вам не квапити події, то у перші три-чотири тижні дитину краще забирати з садка перед денним сном. Засинання – ритуал дуже домашній, при якому дитина особливо потребує фізичного зв’язку з мамою у затишному ліжці, під звичною ковдрою.
  • Розробіть разом з дитиною нескладну систему прощальних знаків уваги і їй буде простіше відпустити Вас.

 

БАТЬКИ-ВИХОВАТЕЛІ

  • Повідомте вихователів про звички та вподобання Вашого малюка, про особливості здоров’я, поведінки, харчування.
  • Тримайте тісний зв’язок із персоналом групи. Будьте певні, що працівники приймуть і зрозуміють Вашу дитину, та по материнські дбатимуть про неї.

 

ПОДБАЙТЕ ПРО ЗДОРОВ’Я ДИТИНИ

Якщо є можливість, з 4 по 10 день зробіть перерву у відвідуванні дитиною садочка з метою профілактики захворювань, тому що саме в цей період слабшають захисні сили організму і дитина може занедужати.

 

ЗУСТРІЙЧАЙТЕ ЧЕМПІОНА

Будьте готові до того, що, після відвідування дитячого садку, дитина зміниться. З’являться нові слівця, звички…Не кожен з батьків позитивно оцінює такий досвід, а даремно: разом з ним дітям приходить впевненість у собі та перші навички суспільного життя.


 

Піклуйтесь про фізичне здоров’я дитини

  1. Намагайтеся вести здоровий спосіб життя. Створіть у сім’ї атмосферу пошани до здоров’я.
  2. Дотримуйтеся режиму, що відповідає вікові дитини, особливо у вихідні дні. Наблизьте його до того режиму дня, до якого вона звикла в дошкільному навчальному закладі.
  3. Зробіть активний відпочинок у вихідні дні звичним способом життя родини. Практикуйте виїзди на природу з проведенням рухливих та спортивних ігор за участю всіх членів родини. Пояснюйте дитині правила здоров’язбережувальної поведінки.
  4. Використовуйте в оздоровленні дитини засоби природного загартування: сонце, повітря і воду. Пояснюйте їх позитивний вплив на здоров’я. Загартовувальні процедури виконуйте разом з дитиною.
  5. Використовуйте слушну ситуацію, щоб задовольнити цікавість дитини щодо будови і функцій органів та систем організму.
  6. Доводьте дитині на власному прикладі необхідність піклування про організм. Пояснюйте свій стан здоров’я, причини захворювання і способи подолання недуги. Акцентуйте увагу на засобах нетрадиційної медицини.
  7. Навчайте дитину правил догляду за органами тіла. Під час виконання гігієнічних і загартовувальних процедур використовуйте фрагменти з фольклорних і літературних творів, дидактичні вправи.

    Вплив розвитку дрібної моторики на формування мовлення у дітей дошкільного віку

    «Витоки здібностей дітей знаходяться на кінчиках пальців»

    В. Сухомлинський

    Дрібна моторика. Перша іграшка дитини – її ручки та пальці. Настає час, коли мама помічає, що її малюк, якому вже 3-4 місяці, розглядає свої пальчики, руки, подовгу рухає ними, бавиться. Він пізнає навколишній світ через своє тіло. Чим більше дитина рухає пальчиками, тим краще розвиваються мозкові структури. Вважається, що ігри за участю рук та пальців сприяють гармонійному розвитку тіла, розуму, підтримують у робочому стані системи мозку.

    Формування правильної вимови у дітей – це складний процес, дитині потрібно навчитися керувати своїми органами мовлення, сприймати звернене до неї мовлення, здійснювати контроль за мовленням оточуючих та власним. В роботі з дітьми велику увагу необхідно приділяти розвитку функції дрібних м’язів рук. Рухи рук тісно пов’язані з мовленням, вони є одним з факторів його формування. Про вплив мануальних (ручних дій) на розвиток мозку було відомо ще в ІІ столітті до нашої ери в Китаї. Зв’язок рухів руки з мовленням був відмічений вченими в 1928 році. Пізніше, на основі спеціально проведених дослідів було висунуто думку про те, що рухи пальців рук стимулюють розвиток центральної нервової системи і прискорюють розвиток мовлення дитини.

    Ігри за участю рук і пальців сприяють гармонійному розвитку тіла і розуму, підтримують у належному стані мозкові системи. Східні медики встановили, що масаж великого пальця підвищує функціональну активність головного мозку, масаж вказівного пальця позитивно впливає на стан шлунку, середнього – на кишечник, безіменного – на печінку і нирки, мізинця – на серце.

    Народна мудрість здавна зберігає знання про необхідність рухів пальчиків дитини. В різних культурах зустрічаються народні ігри для малюків, у яких активно задіяні руки та пальці. У Китаї з давнини поширені вправи для долонь з кам’яними і металевими кульками. Регулярні вправи з кульками поліпшують пам’ять, розумові здібності дитини, усувають її емоційну напругу, поліпшують діяльність серцево-судинної і травної систем, розвивають координацію рухів, силу і спритність рук, підтримують життєвий тонус.

    Сучасні дослідження фізіологів підтверджують існування зв’язку між розвитком дрібної моторики руки та структур мозку. В роботах В.М. Бехтерева є висновки про те, що маніпуляції рук впливають на функціонування центральної нервової системи, розвиток мовлення. Прості рухи кистей допомагають зняти загальну напругу, а також власне з рук, розслаблюють губи, що сприяє покращенню вимови звуків, розвитку мовлення дитини. Дослідження М.М Кольцової показали, що кожен палець руки має своє представництво у корі великих півкуль головного мозку. Розвиток рухів пальців передує появі артикуляції складів. Таким чином мовлення перебуває в прямій залежності від розвитку дрібної моторики руки.

    Рівень розвитку дрібної моторики – один з показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання. Недарма в багатьох школах України існують, так звані, співбесіди, тестування під час яких серед інших завдань дитині пропонуються завдання на визначення рівня розвитку дрібної моторики. Дитина, що має високий рівень розвитку дрібної моторики, вміє логічно мислити, в неї достатньо розвинуті пам’ять, увага, зв’язне мовлення.

    Недостатній розвиток зорового сприймання, уваги та, зокрема, дрібної моторики, призводить до виникнення негативного ставлення до навчання. Саме тому робота з розвитку дрібної моторики повинна починатися задовго до вступу у школу. Батьки, педагоги, які приділяють певну увагу вправам, іграм, різноманітним завданням на розвиток дрібної моторики та координації рухів руки вирішують одночасно декілька проблем:

    по-перше, впливають на загальний інтелектуальний розвиток дитини,

    по-друге, покращують розвиток мовлення малюка,

    по-третє, готують його до оволодіння навичками письма.

    З самого раннього віку необхідно починати роботу з розвитку дрібної моторики. Робота з розвитку дрібної моторики повинна проводитись регулярно, адже саме тоді буде досягнений вагомий ефект від цих спеціальних вправ. Завдання з розвитку рухів пальців рук повинні приносити дитині радість, не повинні викликати перевтомлення. “Пальчикові” ігри допомагають не тільки розвивати мовлення та інтелектуальні здібності дитини, а приходять на допомогу у скрутні хвилини плачу або болю, щоб організувати діяльність маляти впродовж дня, відволікати, створити приємну атмосферу в домі. Пропонуючи малюку таку гру, важливо зразу створити її настрій, правильно вимовляти кожен звук, продумати всі рухи і поступово їх повторювати. Дитина відтворює рухи наших рук, а в її гортані спочатку повторюються всі звуки, а через деякий час вже чуються відтворені склади, слова із запропонованої гри. Світ “пальчикових” ігор дарує радість і малятам, і батькам, і педагогам.

Логін: *

Пароль: *